На допомогу вчителю історії














презентація на тему:"Утворення Афінської держави"(Щербак С.Б.)

презентація "Розвиток промисловості України в 19 ст."

Постолюк П.І. Конспект уроку "Богдан Хмельницький:суд історичної памяті

Кожухар Л.М. Конспект уроку "Права неповнолітніх у трудових відносинах"

Безверха Л.В. Конспект уроку"Конфлікти.Джерела виникнення конфліктів"

теоретична база з впровадження технології кооперативного навчання

презентація динамічної групи "Кооператив"

з досвіду впровадження технології кооперативного навчання




Урок підготовлено вчителем історії
Маловисківської гімназії
Мазур Оленою Миколаївною

Тема уроку: Україна в перші повоєнні роки (1945-1950 р.р.).

Мета уроку:
- систематизувати й узагальнити набуті знання, уміння, навички з даної теми;
- створити цілісну картину подій, явищ і процесів даного історичного періоду,сприяти формуванню уявлень учнів причинно-наслідкових зв’язків окремих фактів історії;
- виховувати толерантне ставлення до опонентів у ході дискусії та спонукати до подальшого поглиблення знань учнів.

Тип уроку: перевірка та облік знань, умінь, навичок.
Обладнання уроку: карта даного історичного періоду, атласи і контурні карти для 11 класу, бланки з тестовими завданнями, документальні джерела, дидактичні картки (для побудови структурно-логічної схеми та визначення послідовності історичних подій).

І етап – Розминка (1-2 хв.)

Форма роботи: інтерактивний діалог.

Головне завдання – створити сприятливий психологічний клімат для творчого розвитку особистості:

1)        парти бажано розташувати, враховуючи подальшу роботу в групах, але не щільно, враховуючи роботу за індивідуальними завданнями;
2)        урок можна почати з висловів філософів або істориків:

"Що скаже історія?", – "Історія, сер, збереше, як завжди".
Джордж Бернар Шоу

Бог не може змінити минуле, проте історики можуть. І, мабуть, як раз тому, що іноді вони роблять цю послугу, Бог терпить їхнє існування.
Семюел Батлер

В історії будь-якого народу знайдеться немало сторінок, які були б чудові, якби були правдою.
Дені Дідро

Історія змушена повторюватись, тому що ніхто її не слухає.
Лоренс Пітер

Наша історія є історія великих залежностей.
Освальд Шпенглер

Після очищення історії від брехні не обов’язково залишається правда, іноді – зовсім нічого.
Станіслав Єжи Лец

Ті, хто творить історію, часто заодно й фальсифікують її.
Веслав Брудзинський


ІІ етап – Обґрунтування (1 хв.)

Форма роботи: пояснення вчителя

Навчання - знання має цінність лише тоді, коли воно використовується на практиці та усвідомлюється теоретично. Майбутнє відкривається дітям, які критично перевіряють інформацію та вибудовують свої особисті реальності. Отже, головним завданням нашого уроку зробити так, щоб тема уроку стала обґрунтованою.
1.       Тестові завдання - це якісна підготовка до здачі ЗНО.
2.       Документальні джерела - це підготовка до ЗНО та формування історичної компетентності.
3.       Робота з контурними катами - це підготовка до ЗНО та перевірка власних знань.

ІІІ етап – Актуалізація (4 хв.)

Форма роботи – бліц-опитування методом «мікрофон»

Головне завдання даного етапу для учнів – пригадати все, що вони знають з цієї теми. Учні встановлюють рівень власних знань з предмета, до якого можуть додати нові знання:

1.     Запитання загального характеру: Яку тему вивчили? Якими є її хронологічні межі? Які аспекти можна розглядати по даній темі? Яка загальна характеристика цього періоду?
2.     Запитання для уточнення: Що ви мали на увазі, сказавши …? (очікувані відповіді попередньої розмови)
-         про зовнішньополітичну діяльність України?
-         У чому полягає головне завдання відбудови?
-         Яке відношення має процес радянізації до даного періоду?
3.     Запитання,що перевіряють зрозумілість задач:
-         Чи легко відповісти на запитання про порівняння відбудовчих процесів в УРСР та країнах Європи?
-         На які питання необхідно відповісти, перш ніж дати відповідь на питання «з якою метою в повоєнний час сталінське керівництво здійснило ідеологічний тиск на суспільство?

ІV етап – Усвідомлення змісту (6 хв.)
Учень самостійно аналізує інформацію, перевіряє своє особисте розуміння цієї інформації.
Тест
Кожен учень отримує картку для індивідуальної роботи (оцінювання тесту відбувається за 6-бальною шкалою, по 1 балу за кожне запитання).
1. З яких українських земель було депортовано українців під час операції «Вісла»?
а) Лемківщина, Посяння, Підляшшя та Холмщина;
б) Східної Галичини, Західного Поділля, Брацлавщини;
в) Північної Буковини, Хотинщини, Покуття;
г) Закарпаття, Прикарпаття, Південної Бессарабії.

2. Які твердження характеризують державну політику в галузі культури та науки в другій половині 40-их на початку 50-ихх років в УРСР?
а) утвердження як офіційно дозволеної теми любові до України в кіно- і театральному мистецтві;
б) відновлення роботи науково-дослідних установ, зміцнення їхньої матеріально-технічної бази;
в) створення атмосфери творчої змагальності в літературі й мистецтві;
г) розгортання ідеологічної кампанії боротьби проти «космополітизму».

3. Укажіть особливості розвитку промисловості в 1946-1950 рр.
а) надання США кредитів СРСР згідно з планом Маршалла.
б) матеріальна зацікавленість робітників у розвитку виробництва та якості продукції;
в) першочергова відбудова підприємства важкої промисловості, машинобудування та енергетики;
г) здійснення відбудови на основі прогресивних технологій повоєнного часу;
д) розвиток промисловості здебільшого здійснювався за рахунок викачування ресурсів із сільського господарства.

4. Що було характерним для сільського господарства УРСР після Другої світової війни?
а) зростання виробництва, зумовлене зростанням матеріальної зацікавленості колгоспників;
б) кваліфіковане керівництво на всіх рівнях управління;
в) істотні капіталовкладення в сільське господарство;
г) надмірні хлібозаготівельні плани;
д) відсутність паспортів у селян.

5. Що з переліченого характеризує розвиток культури та науки в УРСР 1946-1953 рр.?
а) зміцнення матеріально-технічної бази науково-дослідних установ;
б) досягнення в генетиці, підтримані академіком Т. Лисенком;
в) публічне цькування й звинувачення в націоналізмі українських істориків та письменників;
г) створення радянським урядом сприятливих умов для літераторів та театральних критиків, євреїв за національністю;
д) успіхи в електроніці, зокрема створення електронно-обчислювальної машини.
е) визначальна роль Олександра Олеся,  М.Вороного, Г.Косинки в розвитку літературного процесу.
6. Що було характерним для економічного й соціального життя населення Західної України в другій половині 40-их початку 50-их рр.?
а) реконструкції старих і будівництво нових промислових підприємств;
б) призначення на керівні посади всіх щаблів партійно-радянської влади місцевих українців;
в) репресії проти місцевого населення, виселення його у глибинні райони СРСР;
г) тимчасове сприяння компартійно-радянської влади греко-католицькій церкві;
д) проведення владою насильницької колективізації сільського господарства;
е) здійснення індустріалізації на досконалій технічній базі та новітніх технологіях.

V етап – Рефлексія (30 хв.)

Учень висловлює своїми словами певну думку. Він стає власником ідеї,коли висловлює її своїми словами. Відбувається обмін думками. Мислити критично легше в атмосфері демократичності. У такій атмосфері розквітає розмаїття поглядів, в такій атмосфері приймають правильні рішення.

Перша форма роботи – усний аналіз вже зданих вирішених тестів, яка відбувається через коротке обговорення в групах (6-8 хв.).

Очікувані результати виконаного тесту:
1. А – учні показують біля карти дану відповідь й аргументують.
2. Г- шляхом «віднімання» неправильних відповідей учні пояснюють історичні терміни та події.
3. Г – пояснюючи правильну відповідь учні повинні побудувати логічний ланцюг історичних подій.
Наприклад: а) це неможливо, бо …
б) неможливо тому, що …
в) неможливо, бо … і т.д.
г) можливе лише в умовах тоталітарного режиму.
4. Г– учні повинні скласти перелік історичних фактів, які б переконали у пральних варіантах відповіді (результат роботи у групах).
5. А, В, Д. - учні повинні логічно пояснити вибір правильної відповіді (результат роботи в групі).
6. А, В, Д – учні повинні поєднати відповідь з роботою біля карти.

Друга форма роботи - побудова за структурно-логічною схемою відповіді (5 хв.).

Перша група отримує завдання охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику даного періоду.
Друга група повинна пояснити економічний розвиток.
Третя група має дати відповідь про соціальну політику.
Четверта група повинна зясувати культурні процеси.
Структурно-логічна схема:
Коли відбувались чи проходили факти, події, явища чи процеси?


 


Де вони проходили?


 

За яких обставин вони проходили?


 


Які події пройшли напередодні?


 


Яка соціальна верства чи верстви були основними учасниками події?


 


Яку роль відіграли тут історичні особи та чиї інтереси вони відображали?


 


Випадковим чи закономірним був саме такий перебіг подій?


 


Які альтернативи розвитку існували за таких історичних умов?


 


Як би вчинили ви в такій ситуації?

Третя форма роботи - аналіз історичних джерел (5 хв.).

Учні отримують фрагменти історичних джерел по даному періоду, працюють в групі та готують аргументовану відповідь в такій послідовності:
1. Як називається даний документ?
2. Про яку історичну подію йдеться у джерелі?
3. Про якого історичного діяча йдеться у даному документі?
4. Складіть по 3 тестових завдання , який би схарактеризував історичне джерело.

1 група
З висловлювань громадян: «Життя в Полтаві дуже важке. Дуже багато людей пухне Не знаю, як дожити до врожаю». «Ось дочекалися врожаю, а хліб від нас вивозять в інші країни. Нам знову доведеться голодувати». «Із продуктів нічого не одержую, становище жахливе, а вдіяти нічого не можна. З такою великою сім'єю їхати без грошей нікуди»

2 група
Якось у перерві під час письменницького пленуму, присвяченого боротьбі з українським буржуазним націоналізмом, до мене підійшов Юрій Яновський і сказав: «Абраме, чого ви такий блідий? Не переживайте. Тепер лають мене, а через деякий час лаятимуть Вас. Вивчайте діалектику...» І справді, як інтуїтивно відчув мудрий Юрій Іванович, через деякий час почалась боротьба з інтелігенцією єврейського походження.


3 група
Москва. Кремль. 19 лютого 1954  Вони «не приділяють належної уваги підбору кадрів та їхній політико-ідеологічній підготовці в галузі науки, літератури, мистецтва, де існує ворожа буржуазно-націоналістична ідеологія» і «мають місце українські націоналістичні концепції Зі спогадів українського єврейського письменника А. Кацнельсона.

4 група
Визначний український діяч, патріарх УГКЦ, кардинал з 1956 р. Народився на Тернопільщині. У 1917 р. висвячений на священика. У 1918 р. захистив докторську дисертацію з теології. Володів грецькою, італійською, німецькою, англійською, французькою мовами. Викладав богослов'я у Львівській семінарії. З 1926 р. — член-куратор Українського національного музею у Львові. З 1929 р. стає першим ректором Львівської богословської академії. З 1931 р. — заступник голови Українського католицького союзу Став митрополитом Галицьким. У 1945 р. був заарештований і звинувачений у «ворожій діяльності проти УРСР». Відбув 18 років ув'язнення. 1963 р. на клопотання папи римського Івана XXIII та президента США Дж. Кеннеді був звільнений та висланий за межі СРСР. Прибувши до Рима, він розгортає велику роботу з реорганізації та зміцнення греко-католицької церкви. За його ініціативи в Римі збудовано собор св. Софії в староукраїнському стилі, відкрито Український католицький університет.

Четверта форма роботи  - робота з контурними картами (2 хв.).

Учні на індивідуальних листах повинні позначити:
1.       Території, які були приєднані до України в період 1946-1954 роках.
2.       Території, які найбільше постраждали від голоду 1947 року.
3.       Місця діяльності УПА.
4.       Території, які стосувалися операції «Вісла».
За виконану роботу учні отримають 2 бали (максимально по 0,5 балів кожне).

П’ята форма роботи – групова робота за картками, в яких запланована робота з хронологічними завданнями, враховуючи пояснення відповідей (4 хв.):

Картка №1
А) Складіть хронологічну послідовність:
Операція «Вісла», створення першої машини МЕОМ, зміна державних символів, створення Народного комісаріату закордонних справ.
Б) Заповніть пропуск в реченні:
Виступаючи на 7 сесії Верховної Ради УРСР,-------- М.Хрущов заявив,що український народ уперше воззєднався  в єдину Українську державу.»
Картка №2
А) Складіть хронологічну послідовність:
Україна є непостійний членом Ради Безпеки ООН, грошова реформа, приєднання Мукачівської єпархії УГКЦ до Російської православної церкви, загибель Р.Шухевича.
Б) Заповніть пропуск в реченні:
------- українська делегація прибула до Сан-Франциско на установчу конференцію ООН
Картка №3
А) Складіть хронологічну послідовність:
Радянсько-чехословацький договір, скасування карткової системи, запуск першого в УРСР і СРСР атомного реактора, обрання Й.Сліпого митрополитом УГКЦ.
Б) Заповніть пропуск в реченні:
------- Президія Верховної Ради СРСР прийняла указ «Про виселення з УРСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності…».
Картка №4
А) Складіть хронологічну послідовність:
Післявоєнний голод, приєднання Криму, операція «Вісла», будівництво суцільнозварного мосту через Дніпро.
Б) Заповніть пропуск в реченні:
------- в Львові було скликано псевдособор, який прийняв рішення про скасування Берестейської унії 1596 року.

Шоста форма роботи - аргументація історичних термінів (5-7 хв.):
«радянізація», «депортація», «диспропорція промисловості», «ждановщина», «лисенківщина», «космополітизм».

Сьома форма роботи – аналітичний підсумок з даної історичної тема, в якому слід врахувати як узагальнення так і порівняння (5 хв.):
1. Виділити спільне, суттєве в історичному процесі.
2. Сформулювати тенденцію, провідну ідею даного історичного розвитку.
3. Порівняти історичні події та процеси країн світу та УРСР даного історичного часу.

Підсумки уроку
1.       Загальна схема оцінювання: за усні індивідуальні відповіді, враховуючи також відповідь від групи – 4 бала; оцінювання за письмові види робіт – 8 балів ( 6 балів тест, 2 бали робота з контурною картою).

Домашнє завдання
1) Випереджальне завдання: за допомогою інтернет-ресурсів відшукати відеоматеріали про М.Хрущова, ХХ з’їзд КПРС, переглянути фільм Ю.Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою».
2) В.С.Власов, С.В.Кульчицький Повний курс підготовки до ЗНО. – Київ, 2012. -  С.234-252.

Література для підготовки до уроку
1.С.Кульчицький ХХ ст. в історії українського народу // Історія і суспільствознавство в школах України. - №1 – 2011.
2. О.В.Гісем, О.О Мартинюк Новий майстер-клас. Історія України. 11 клас. - Харків: «Ранок», 2011.
3. О.Пометун Методика розвитку критичного мислення на уроках історії. – Київ: «Ранок», 2010.
4. О.І.Пометун, Н.М.Гупан Підручник для 11 класу. Рівень стандарту, академічний рівень. – Київ: «Освіта»,2011.


Урок підготовлено методистом районного методичного кабінету Паливодою Оленою Леонідівною.



Тема: Людина на роботі.



Мета: ознайомити учнів з основними нормами, що регулюють трудові відносини;

 продовжувати розвивати вміння учнів використовувати набуті знання для вирішення конкретних життєвих ситуацій, самостійно працювати з нормативно- правовими актами;

виховувати повагу до праці, вміння захищати свої права, розуміння важливості праці в житті кожної людини.

Обладнання : витяги з КЗпП, Конституція України, юридичні завдання, таблиці.

Тип уроку: урок-практикум.

Структура уроку

 І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь.

ІІІ. Практична частина.

ІV. Підсумки уроку.

ІV. Домашнє завдання.



Хід уроку

І.Організаційний момент.(Мотивація навчальної діяльності)

На попередньому уроці ми ознайомилися з надзвичайно важливою для кожної людини галуззю права - трудовим правом, з його нормами доведеться зіткнутися практично кожному з вас по завершенні навчання та вступі у самостійне життя. Отож, на уроці ми й спробуємо використати набуті теоретичні знання для розгляду практичних ситуацій.

? Чого ви очікуєте від сьогоднішнього заняття?

Особисто ж я сподіваюся, що після уроку ви чітко знатимете, які закони щодо праці діють в нашій державі, ви дізнаєтеся як відрізнити легальну працю від «чорного ринку», знатимете де і як треба шукати роботу.



ІІ. Актуалізація опорних знань

Сьогодні ви ще не працюєте. Та кожен з вас сподіваюся в майбутньому знайде собі роботу. Дехто з вас можливо вже працював на канікулах.

s    Поміркуємо. Хто з вас вже працював або збирається працювати? Поясніть для чого ви це робите?



А от В.О. Сухомлинський вважав, що «Праця в нашому житті стає найважливішим  джерелом щастя людини, джерелом радощів творення, сферою найповнішого виявлення індивідуальних задатків, здібностей, нахилів». Наскільки ви погоджуєтеся чи спростовуєте цю думку?



ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь.

Вчитель.

s    Які гарантії права на працю надає Конституція України?(опрацювання ст. 43 )

s    Який нормативно - правовий акт регулює трудові відносини?

s    Які ще закони про працю вам відомі?
s    Що таке трудовий договір?
s    Наведіть приклад трудових відносин?
s    З якою метою і для кого встановлюється випробувальний термін?
s    Види трудового договору?
s    Що таке робочий час ?
s    Види робочого часу?
s    Що таке заробітна плата ?
s    Види заробітної плати?
s    Що таке час відпочинку?
s    Тривалість відпустки для неповнолітніх?

ІІІ. Практикум
Робота в групах. Завдання №1
Розгляньте наведені ситуації та визначте, які з них регулюватиме КзпП, а які опиняться поза межами його дії:
a    Ви влаштувалися прибиральницею або прибиральником в приватне кафе;
a    Ви - двірник, що працює у лікарні.
a    Ви - вчитель у школі.
a    Ви - викладач у приватному вузі.
a    Ваш батько – власник фірми, взяв вас на роботу кур’єром;
a    Ви на канікулах працюєте у фермерському господарстві, допомагаючи випасати корів;
a    Ви ремонтуєте магнітофони своїм знайомим, отримуючи за це гроші;
a    Ви допомагаєте прибирати квартиру сусідки-пенсіонерки.
Вчитель.
Поміркуємо разом…
s    Уявімо, що ви шукаєте роботу. Якими способами пошуку роботи ви можете скористатися?
s    Чого треба остерігатися під час пошуку роботи і працевлаштування?

Робота в групах. Завдання №2
Проаналізуйте наведені оголошення і дайте відповідь, чи скористалися б ви цим оголошенням для працевлаштування, чому.
a    Солідна фірма шукає працівника на дуже високооплачувану посаду. Умови: вільне володіння англійською мовою, знання комп’ютера, наявність водійських прав, можливість тривалих відряджень. Претендентам призначається випробувальний термін 3 тижні (неоплачуваний)
a    Шукаємо фармацевта для роботи в аптечному кіоску. Заробітна плата – 160 гривень
a    Агенція краси пропонує дівчатам 14-16 років навчання і роботу за кордоном. Відбір на конкурсній основі.
a    Шукаємо водія зі стажем роботи не менше 5 років та власним автомобілем. Умови – під час укладення контракту.
a    Робота за кордоном: Голландія, Італія, Іспанія. Бажаючих отримати анкету і додаткову інформація просимо надіслати 5 гривень за вказаною адресою.
Вчитель. Отож, останнім часом зявилося багато приватних фірм, які здійснюють працевлаштування. Як же виявити, котра з них вас не ошукає? Насамперед слід з’ясувати, чи ці послуги надаються фірмою легально. Для цього вимагайте спеціального дозволу – ліцензії, яка дає право на провадження такої діяльності. Крім того, бажано укласти письмовий договір про надання послуг із працевлаштування. Це також буде гарантією від шахрайства з боку роботодавця.
s    Поміркуйте з чого починається працевлаштування?
Вчитель. Аби почати працювати необхідно укласти трудовий договір.
s    Пригадайте, що називають трудовим договором?
s    Що ще необхідно зробити аби вас прийняли на роботу?
Робота в групах. Завдання №3
До кожної ситуації доберіть із запропонованого переліку необхідні документи.
a    Влаштовується на роботу водієм – юнак після строкової служби в лавах Збройних Сил України; до призову в армію працював на заводі.
a    Влаштовується на роботу курєром - учень 9 класу, 15 років у вільний від роботи час.
a    Влаштовується на роботу лікарем - молода жінка після закінчення медичного університету; трудового стажу не має.
a    Влаштовується на роботу учнем слюсаря - випускник школи, 17 років.

Перелік документів:
Атестат
Паспорт
Медична довідка про стан здоровя
Письмовий дозвіл батьків
Відгук сусідів
Диплом
Військовий квиток
Посвідчення водія
Довідка з місця проживання
Довідка про ідентифікаційний номер
Свідоцтво про шлюб
Свідоцтво про народження
Квитанція оплати комунальних послуг за 6 місяців
Довідка про відкриття поточного банківського рахунку
Трудова книжка

Вчитель. Укладення трудового договору оформляється наказом або розпорядженням про зарахування працівника, з яким працівник ознайомлюється під підпис.

s    Що таке заробітна плата?
? Які системи оплати праці застосовують в Україні ?

Робота в групах. Завдання №4
Як буде оплачуватися праця :
Лікаря
Шахтаря
Вчителя
Водія
Продавця
Пекаря
Тракториста
Інженера
Слюсаря
Бібліотекаря
Швеї
Двірника
Будівельника
Охоронця
Робота в парах . Завдання №5
Юридичні ситуації
a    Під час весняних канікул 24-річний Микола вирішив влаштуватися на роботу - розклеювати оголошення. Батьки Миколи заперечують. Чи зможе в такому випадку хлопчик працевлаштуватися?
a    У 17- річного Максима при прийнятті на роботу на посаду вантажника магазину побутової техніки зажадали медичну довідку. Чи повинен юнак виконати цю вимогу?
a    15 річний Василь вирішив влаштуватися на роботу помічника будівельника. Проте адміністрація будівельної контори йому відмовила, пояснивши, що юнак неповнолітній і вони не бажають неприємностей. Що мається на увазі.?
a    16 – річному токарю адміністрація заводу встановила тривалість робочого часу – 40 годин на тиждень, мотивуючи це рішення виробничою необхідністю. Чи правомірні такі дії роботодавця?
Практичні завдання:
a    За умовами трудового договору, укладеного з 17-літнім Антоном 2 січня 2007 року для нього встановлюється: а) 5-денний робочий тиждень із 8-годинним робочим днем; б) випробний термін 10 днів; в)відпустка 25 календарних днів з 1 грудня 2007 року. Антон заявив, що йому потрібна відпустка влітку. Але власник пояснив, що відпустка надається лише через 11 відпрацьованих місяців. Чи були порушені норми трудового законодавства при укладенні трудового договору з Антоном?
a    Після закінчення курсів водіїв у автошколі і отримання прав водія категорії В( легкові автомобілі) Максим (17 років ) вирішив влаштуватися водієм на швидку допомогу, наддавши дозвіл батьків, довідку про стан здоров’я, права, паспорт. Яке рішення прийме головний лікар швидкої допомоги?
a    На літніх канікулах 14-річний Микола вирішив попрацювати помічником пекаря. Дирекція потребувала такі документи: свідоцтво про народження, характеристику зі школи, довідку про матеріальний стан сім’ї, довідку про місце проживання. Після того як хлопець приніс необхідні документи його прийняли на роботу. Дайте юридичну оцінку ситуації.
a    Учня 11 класу було звільнено з роботи на підставі клопотання адміністрації школи про незадовільне відвідування учнем школи. Чи були порушені трудові права учня?
a    17-річний працівник був прийнятий на роботу 1 квітня з установленням випробувального терміну до 1 травня. Проте вже 17 квітня він був звільнений з роботи, як такий, що не витримав випробування. Чи законним було звільнення працівника?
a    До складу бригади, що працює на будівництві позмінно з 8.00 до 16.00, входять:
25-літня Марина;
17-літній Олег;
28-річна Ольга (інвалід ІІІ гр.);
24-літня Жанна (має 2-річну дитину);
18-річний Сашко (навчається заочно в технікумі);
37-річний Петро (доглядає за хворим батьком)
Вчитель .Щодо яких осіб порушено трудове законодавство?

ІV. підсумки уроку
Вчитель. Отже, знання норм трудового законодавства, їх вміле використання допоможе захистити свої права, адже трудове законодавство України забезпечує досить високий рівень захисту трудових прав громадян.
 Поради неповнолітнім аби застерегти себе від наслідків праці на «чорному ринку», пам’ятайте:
G        Чітко з’ясуйте термін вашого робочого часу, розмір і вид заробітної плати, як і коли вона буде виплачуватися.
G        Вас повинно насторожити те, що роботодавець, дізнавшись, що ви неповнолітні не вимагає від вас письмового дозволу від батьків. Отже ваші права будуть незахищені.
G        Обов’язково нагадайте і обумовте з роботодавцем ваші пільги.
G        Якщо вам обіцяють високу плату, але за понаднормову працю, то це скоріше нелегальна праця.

Хвилина релаксації:
ô     Над якою темою ми працювали ?
ô     Чи вдалося досягти мети?
ô     Що дав вам цей урок?
ô     Чого нового навчилися?
ô     Над чим потрібно ще попрацювати?
ô     Виконання яких завдань найбільше сподобалося?
ô     В чому не справдилися ваші очікування?
V. Домашнє завдання: опрацювати параграфи, дати відповіді на запитання після параграфів.


Урок підготувала вчитель історії Оникіївської ЗШ І-ІІІ ст.

Комісарова Лариса Миколаївна



 Тема. Гетьманування І. Виговського. Початок «Руїни».

Мета: дати оцінку правління гетьмана І. Виговського; пояснити причини і наслідки московсько-української війни 1658 – 1659 рр.; зясувати причини громадянської війни, що спалахнула в Україні й призвела до її розколу на Правобережну і Лівобережну Гетьманщину; виховувати почуття патріотизму, інтересу і поваги до історичного минулого України.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні поняття і терміни: Гадяцький договір, московсько-українська війна, громадянська війна, Руїна.

Основні дати: 1658 р.- Гадяцька угода; 1658 – 1659 рр. – україно-московська війна; 8 – 9 липня 1659 р. – Конотопська битва.

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Актуалізація знань учнів

1)     У якому становищі перебувала Українська держава на момент смерті Б. Хмельницького?

2)     Якими були соціальні наслідки національно-визвольної війни?

1.      Обрання гетьманом Івана Виговського.

Розповідь учителя

Після смерті Б. Хмельницького в Україні створилася досить складна політична й соціально-економічна ситуація:

-         Московсько-українські відносини загострилися внаслідок ігнорування царським урядом інтересів України;

-         Унаслідок невдалої україно-трансільванської воєнної кампанії 1657 р. проти Речі Посполитої не вдалося обєднати всі українські землі в межах козацької України;

-         Тривала війна викликала різке погіршення матеріального становища селянства і козацтва. Чимало козаків, що не отримували платні за службу, зосереджувалися на Запорозькій Січі, яка перетворилася на осередок можливого соціального вибуху.

У середовищі козацької старшини сформувалися угруповання, що не поділяли принципу спадковості гетьманату й розгорнули боротьбу за владу.

У боротьбі за гетьманську булаву найуспішніше діяв Іван Виговський (1657 – 1659 рр.). 15 вересня 1657 р. старшинська рада в Чигирині обрала до повноліття Юрія Хмельницького  гетьманом Виговського. Проте вже в жовтні козацька рада в Корсуні обрала його ж повноправним гетьманом без будь-яких обмежень.

2.      Внутрішня і зовнішня політика І. Виговського. Гадяцький договір.

Розповідь учителя

Після обрання гетьманом І Виговський продовжував зовнішньополітичний курс, вироблений Б. Хмельницьким. Підтримував союзницькі відносини зі Швецією та Трансільванією, Кримським ханством та Московською державою. Зміст цієї політики стосовно останньої Виговський сформулював лаконічно: «Нехай Великоросія буде Великоросією, Україна – Україною, ми є військо непереможне». Розривати звязки з Московською державою він не поспішав, але  виразно давав зрозуміти, що відтепер він – гетьман України і всі державні справи вирішуватимуться тільки з його згоди. Звичайно, таке ставлення і така політика не могли сподобатись Москві.

На час обрання гетьманом Виговський уже був досить досвідченим державним діячем. Однак він припустився досить серйозних прорахунків у своїй соціально-економічній політиці:

-         Гетьман усіляко підтримував козацьку старшину і шляхту, нехтуючи при цьому інтересами простих козаків, селян і міщан;

-         Згубним для Української держави стало те, що для боротьби з анти гетьманськими виступами Виговський почав шукати підтримки Москви, а також скористався допомогою кримського хана.

      Прорахунки гетьмана спричинили козацькі заворушення, що з жовтня 1657 р. розпочалися в Україні. Їх очолили кошовий отаман запорожців Яків Барабаш та полтавський полковник Мартин Пушкар. Керівники повстанців звернулися по допомогу до московського уряду, який офіційно в події в Україні не втручався, але стосунки з повстанцями підтримував і матеріально допомагав.

Для того, щоб придушити повстання, І Виговський уперше в історії України використав кримських татар і розплатився за їхню допомогу дозволом брати ясир із Полтавщини. Під час кровопролитних боїв, які тривали у травні – червні 1658 р. між прихильниками і противниками гетьмана, в Україні загинуло близько 50 тис. людей, серед яких і керівники повстання. Фактично, ці події започаткували період громадянської війни. В українській історії також називають добою Руїни (уперше був ужитий істориком М. Костомаровим). Цей період тривав від 1658 до 1676 р. і призвів до ліквідації козацького устрою і розорення Правобережної України, а якщо дивитися ширше, то й до розпаду Української козацької держави, її підкоренню сусідніми державами.

Робота з термінами і поняттями
Громадянська війна – найгостріша форма політичної боротьби, що являє собою збройну сутичку між класами і соціальними групами, націями задля досягнення певних політичних цілей, головною з яких є досягнення повноти державної влади.
Руїна – термін, який позначає процес занепаду й спустошення України в результаті громадянської війни, гострої боротьби старшини за владу й постійної агресії сусідніх держав.
Робота з документом
Із листа полтавського полковника Мартина Пушкаря до царя Олексія Михайловича (19 лютого 1658 р.)
Перше, забувши страх Божий і присяжне вічне підданство вашій царській величності милість тільки через посланців своїх Іван Виговський загороджує і дійшов до того, що вже з ордами і з ляхами договорився і нині січня в 25 день, із-за Дунаю найманий люд затягши, волохів, сербів, і яничар, і козаків охочих взявши, і при тих найманих людях старших Івана Богуна, колишнього полковника брацлавського, і Івана Сербина, полковника над тими людьми іноземними, і Яцька Черкаса, жителя голтвянського, своїх помічників прислав був до міста Опішні на Ворсклу ріку. І ми, почувши про Виговського неправду і зраду вашій величності, відповідно до присяги нашої вічної справедливої вашій царській величності, веліли те місто заперти і Полтаву, місто окраїнне вашої царської величності, через це ж заперли.
… утрьох проти тих неприятелів пішли, і, коли ми стрінулися з ними в полі, то в скорому часі нас почали перемагати яничари. … в той же час за щастям вашої царської величності перемогу над супостатом здобули і тих імовірних супостатів відігнали.
А нині Виговський із Грицьком Лісницьким, полковником Миргородським, і з помічниками своїми після тієї військової ради і від вашої царської величності начальників, таємно з Карач-беєм у Чигирині присягнув і з деякими мурзами, скупивши полк чигиринський, разом з ордою хоче воювати міста українські, які присягли вашій царській величності… І хотіли ми в місто Переяслав іти до ради посполитої…, але Іван Виговський заступив із людьми іноземними, і ми не можемо пройти. …Ми, бачачи ту зраду Виговського і Грицька, полковника Миргородського, таємно послали до ближнього окольничого й оружейного і намісника іжевського, до Богдана Матвійовича Хитрово з товаришами, про то сповіщаючи, щоб він обережний був і Виговському не вірив.
З а п и т  а н н я  д о  д о к у м е н т а
1)     Про які дії Виговського автор листа повідомляє московському цареві? Чому кваліфікує їх як зраду?
2)     Чим пояснює Пушкар свій виступ проти Виговського?
3)     Які дії проти Виговського здійснює полтавський полковник? На чию допомогу він розраховує?
Розповідь учителя
Подвійна політика Москви остаточно переконала Виговського в необхідності докорінно змінити свої зовнішньополітичні орієнтири. Навесні 1958 р. в Межиріччі протягом кількох місяців тривали переговори про умови повернення козацької України до складу Речі Посполитої. За результатами цих переговорів 16 вересня 1658 р. на козацькій раді неподалік Гадяча було схвалено україно-польську угоду, за якою:
-         Україна в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств під назвою Руське князівство входить до складу Речі Посполитої як третя складова федерації – поряд із Польським королівством і Великим князівством Литовським;
-         Федерація обєднувалася особою спільного короля, обраного представниками всіх трьох держав;
-         На чолі Руського князівства був гетьман, якого затверджував король із чотирьох кандидатів, які були представниками козацької старшини. Гетьман обирався довічно;
-         Гетьману заборонялося вести зовнішньополітичні зносини з іншими державами;
-         Польські й литовські війська не мали право перебувати в Україні;
-         Козацький реєстр мав становити 30 тис. осіб. Гетьман мав право представляти королю щорічно по 100 козаків із кожного полку для надання їм шляхетської гідності;
-         Церковна унія мала бути скасованою. Водночас пять православних ієрархів отримували місце в сенаті;
-         Дозволялося заснувати в Руському князівстві дві академії й необмежену кількість гімназій, шкіл і друкарень.
На думку сучасних українських істориків В. Смолія і В. Степанкова, «Гадяцький договір звів нанівець суверенітет козацької України й істотно змінював її політичний лад… унеможливлював досягнення незалежності й соборності, ліквідував соціально-економічні завоювання селян, міщан і нереєстрових козаків, його основні положення запізнилися щонайменше на 100 років».
Гадяцький договір не було втілено в життя. Хоча польський сейм і ратифікував його, виконувати його поляки не збиралися. Водночас , в Україні договір підтримала лише частина козацької старшини, а рядове козацтво, селяни й міщани його не поділяли, вважаючи це зрадою боротьби, яку вів Б. Хмельницький.
3.      Україно-московська війна 1658 – 1659 рр. Конотопська битва.
Розповідь учителя
Московський уряд підтримав тих, хто протистояв гетьману, і восени 1658 р., оголосивши Виговського зрадником, розгорнув наступ на Україну великої армії. Розпочалася україно-московська війна 1658 – 1659 рр. Скориставшись існуючими в Україні протиріччями, Москва закликала український народ не підкорятися гетьману. Московська армія на чолі з воєводою Г. Ромадановським «вогнем і мечем» схиляла населення до підданства московському цареві. Частина лівобережних козацьких полків перейшла на бік московського царя. Виговський, у свою чергу, розіслав до європейських дворів звернення, у якому сповіщав про розрив із Москвою та причини цього розриву.
На початку квітня 1659 р. московське військо на чолі з князем О. Трубецьким підійшло до Конотопа і взяло його в облогу. Місто захищали 4 тис. козаків з наказним гетьманом Г. Гуляницьким. Героїчна оборона дала змогу І. Виговському разом із поляками і татарами рушити на допомогу обложеним.
8 – 9 липня 1659 р. під Конотопом відбулась вирішальна битва, у якій Виговський разом із татарами і поляками завдав нищівної поразки 100-тисячній московській армії на чолі з князем О. Трубецьким. У битві поліг цвіт московської кінноти, а переляканий цар навіть залишив Москву, боячись походу козаків на Москву.
Цікаво знати (с. 163)
Унаслідок гострої внутрішньополітичної ситуації скористатися результатами перемоги гетьман не зміг. Рух проти влади Виговського охопив Лівобережжя і частково Правобережжя. Його очолили: Яким Сомко, Василь Золотаренко, Іван Богун, Іван Сірко, Іван Брюховецький, Тихіш Цицюра. До того ж в Україну знову посунули московські війська. У цей час кримський хан зі своїм військом залишив гетьмана, бо вінницький полковник Іван Сірко разом із запорожцями здійснив військовий похід на Аккерман. Незадоволена політикою Виговського козацька старшина на чолі з І. Богуном обєдналася навколо Ю. Хмельницького й висунула його на гетьманство. 21 вересня 1659 р. під м. Германівкою на Київщині відбулася козацька рада, яка обрала новим гетьманом Ю. Хмельницького. Виговський урятувався втечею до поляків, але в 1664 р. його звинуватили в змові проти Польщі й розстріляли.
ІІІ . Закріплення нових знань учнів
Бесіда за запитаннями
1)      У результаті яких подій І. Виговського став гетьманом?
2)      Які прорахунки політики І. Виговського призвели до загострення соціально-політичного становища в Україні восени 1657 –  взимку 1658 р.?
3)      Хто очолював анти гетьманське повстання, яке було жорстоко придушене І. Виговським за допомогою татар?
4)      Із якою державою І Виговський підписав Гадяцький договір?
5)      Де відбувалася вирішальна битва україно-московської війни 1658 – 1659 рр.?
Творчі завдання
Схарактеризуйте зміст Гадяцького договору. У чому була відмінність цього документа від Зборівського договору 1649 р. і Березневих статей 1654 р.? Умови договорів із якими державами були більш сприятливими для України: із Московською державою чи Річчю Посполитою? Свою думку обґрунтуйте.
ІV. Підсумки уроку
У період гетьманства І. Виговського через внутрішні і зовнішні чинники в Україні спалахнула громадянська війна. Укладений із поляками Гадяцький договір не знайшов підтримки в більшої частини населення, що стало головною причиною втрати Виговським гетьманської булави.
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.





Немає коментарів:

Дописати коментар